Нечесні прийоми роботи дилінгових центрів

5

В інтернеті величезна кількість дилінгових центрів (ДЦ), і кожен з них має свої методи роботи з клієнтом. Ці методи прямо залежать він нас — у кожного дилінгового центру складається свій власний стереотип поведінки середньостатистичного клієнта. А клієнти — це ми, люди, які вирішили зайнятися валютним трейдингом. Від методу роботи з нами залежить дуже багато — наприклад, яким чином дилінговий центр відображає (або не відображає) клієнтські позиції на зовнішній ринок. У цій статті будуть описані найпоширеніші технології роботи дилінгових центрів з клієнтськими позиціями. А наскільки вони чесні — вирішуйте самі.

«Кухня»

«Кухня» — один їх найбільш відомих і простих методів роботи, назва якого говорить сама за себе: всі лоти клієнта не передаються на біржу, реальному покупцю-продавцю, а лежать в касі дилінгового центру, очікуючи вашого програшу. Чому саме програшу? Тому, що використовуючи метод «кухні», керівництво такого центру ґрунтується на припущенні, що більшість трейдерів втратять гроші. І не має значення, це станеться рано чи пізно.

Таке припущення, на жаль, має об’єктивні підстави. Основна з них — низька професійна підготовка починаючого трейдера. Недосвідчена людина, що має відкриті позиції відчуває сильне психологічне напруження, схильний до агресивності та вчинення неадекватних вчинків. У довершенні до всього, багато клієнтів не володіють іноземними мовами і часто в зв’язку з цим не мають виходу на основні інформаційні потоки. Всі ці фактори не сприяє прибуткової роботи клієнта.

Що ж робить дилінговий центр? Нічого, крім спокійної реєстрації клієнтських операцій та їх результатів. Адже гроші не виходять за межі центру, чого ж хвилюватися? Більше того, робляться різні хитрощі для збільшення рентабельності» цього процесу — клієнта спонукають заробляти більше і здійснювати більшу кількість операцій за одиницю часу. Найбільший ефект ці методи мають в клієнтських залах, де клієнти схильні до масового впливу як співробітників центру, так і своїх сусідів-клієнтів.

«Кухня» була дуже поширена на пострадянському просторі і навіть у наш час ризик напоротися на неї великий. Дуже часто засновниками такого роду «дилінгових центрів» стають колишні невдахи-брокери, а то й просто люди, мало що розуміють в цій справі. І при всьому цьому такий посередницький «бізнес» процвітає — інакше б ним не займалися.

«Брокераж»

Йдемо далі, до більш складних технологій. «Брокераж», так само як і «кухня» досить поширений. Його фішка полягає в показі клієнту фальшивої котирування валют. При цьому дилер не обмежує свій заробіток отриманням комісії при здійсненні угоди. Він отримує додатковий прибуток, «зрушуючи» ринок. Розглянемо, як це відбувається.

Ми знаємо, що операція проходить через співробітника ДЦ — дилера. Саме останній і формує котирування, яка буде показана клієнту. У момент відкриття клієнтом позиції дилер показує котирування котирування свого брокера. Таким чином і клієнт і дилер входять у ринок з однаковою ціною. І ось тут найцікавіше: коли клієнт запитує котирування при вже відкритої позиції, дилер знає, що буде робити клієнт — купувати або продавати. Такі знання не повинні пропадати, і дилер абсолютно спокійно «зрушує ринок» — транслює клієнту котирування МЕНШ ВИГІДНИЙ, ніж та, за якою сам зробить операцію. Різниця між котируваннями на момент закриття позицій клієнтом і дилером і є прибуток. Ясно, що не клієнта.

«Брокераж» ефективний при достатньо великій кількості активних клієнтів. Немає закриття угод — немає прибутку. Досвідчений дилер, працюючи зі «своїми» клієнтами з часом починає з великою часткою ймовірності передбачати їх методи роботи і «зрушувати» ринок ще до відкриття позиції клієнтом. Таким чином, дилер майже завжди входить і виходить з ринку за більш вигідними цінами кращим, ніж клієнт.

«Псевдоброкераж»

«Псевдоброкераж», як зрозуміло з назви, бере свій початок від попереднього методу роботи. У «Псевдоброкераже» є свої моменти — клієнтські операції перекриваються через сторонніх брокерів, але не в момент здійснення клієнтом операції, а з тимчасовою затримкою. Розберемося в цьому детальніше.

Ринок є ринок і в будь-якій позиції бувають моменти, коли вона стає збитковою і клієнт втрачає гроші. Якщо ця позиція не перекрита в іншого брокера, то в ці ж моменти ДЦ отримує певний прибуток. Розуміючи процеси, дізнаємося як дилер отримує з них прибуток.

У момент запиту клієнтом котирування дилер САМОСТІЙНО формує її, і саме по ній клієнт відкриває позицію. Потім дилер реєструє параметри цієї позиції і банально чекає моменту, коли позиція стає збитковою для клієнта. Йому залишиться лише перекрити клієнтську позицію стороннього брокера, створивши тим самим прибуток своєму ДЦ. При цьому тимчасова затримка визначає розмір прибутку ДЦ і збитків клієнта.

Втрати клієнта зазвичай невеликі — це особливість «Брокераж». Їх розмір найчастіше регламентований керівництвом дилінгового центру. А йому не вигідно повністю розорити клієнта, відлякуючи від себе, а то і в цілому від Форекса.

Ну, як? Додалося оптимізму після прочитання статті? Думаю, що ні. А він неодмінно повинен з’явитися — вважайте, що ви отримали якусь суму грошей. Не втратив, значить, отримав, чи не так?
А якщо серйозно, то ви повинні з великою відповідальністю підійти до вибору дилінгового центру. Сподіваюся, після прочитання цієї статті, ви розумієте чому.

Допомогла стаття? Помогитие і ви розвинутися сайту, опублікуйте посилання!